amc_-_brelok-removebg-preview

АМБЦУ

amc_-_brelok-removebg-preview

АМБЦУ

АССОЦІАЦІЯ МЕННОНІТСЬКИХ БРАТСЬКИХ ЦЕРКОВ УКРАЇНИ

p1030050.jpeg

nintendoswan@gmail.com

+39 092103919032 | +39 012913209312


facebook
instagram

Молочна колонія

Історія створення колонії та список сел, які заснували меноніти

Молочна, друга за розміром менонітська колонія Новоросії, була заснована у 1804 р. Влада Таврійської губернії надали менонітам для подальшого поселення 120 000 десятин землі на схід від ріки Молочна. Ця земля знаходилась приблизно на 80 км на південний схід від Хортицької колонії. Перша група переселенців (193 родин) виїхала зі Західної Пруссії літом 1803 р. Зиму переселенці провели у Хортицькій колонії, а потім разом з новоприбулими навесні 162 родинами вирушили до призначеного місця, де почали облаштовувати села. Кожній родині припало по 65 десятин землі.

Уздовж східного берегу ріки Молочна перші поселенці заснували групу колоній з дев’яти сіл – починаючи з Гальбштадту на півночі і закінчуючи Альтонау на півдні. У наступні роки прибуло ще більше переселенців, і уздовж приток р. Молочна були засновані нові села. Люди, які приїхали до Молочної, були набагато краще підготовлені, ніж переселенці до Хортицької колонії. Більшість з них – досвідчені землероби, які продали свої ділянки і мали можливість привезти із собою грошовий капітал, підводи, худобу, а також меблі.

Найперші села проектували у такий спосіб, що оселі розміщувалися по обидва боки вулиці, яка проходила паралельно до ріки. Подвір’я зазвичай були завширшки 84 м, а будинки зводили на відстані 29 м від вулиці. Перед хатою розбивали сад із квітником. Спочатку переселенці будували землянки. Якщо можна було дістати трохи лісу, то зводили маленькі зруби. Згодом ці хатки замінили на інші – помешкання з дерев’яним каркасом, стіни якого заповнювали соломою, змішаною з глиною. Оскільки на місці було вдосталь піску, глини та води, то скоро з’явилися перші невеликі цегельні. Тоді ж почали будувати хати з випаленої цегли. Проекти будинків копіювали з прусських, де стайня примикала до житлової частини дому. Найчастіше будинки розташовували перпендикулярно до вулиці.

У колонії організувалося декілька релігійних общин. Церкви зазвичай обслуговували по кілька сусідніх сіл. Згодом у Молочній з’явилися нові релігійні групи, включаючи Kleine Gemeinde (Мала Конгрегація) та Менонітську Братську общину.

В економічному відношенні колонія процвітала. На перших етапах господарського розвитку  головним прибутковим бізнесом стало розведення овець. Також селяни займалися шовківництвом. Під впливом Йоганна Корніса у сільське господарство були впроваджені нововведення, включаючи чотири сівозміни літнього пару. Незабаром землеробство стає головним заняттям мешканців колонії, витісняючи раніш прибуткове розведення овець. З часом почала розвиватися промисловість, особливо виготовлення  сільськогосподарського знаряддя. У 1910 р. менонітська громада (брати Валль та їх партнери-інвестори) проклали біля Молочної залізничну колію. Залізниця проходила з північного та західного боків колонії. Великий вплив на стиль будівництва після 1830 р. без сумніву мав Йоганн Корніс. Він опрацював спеціальні вказівки щодо зовнішнього вигляду та планів шкіл, осель та цілих поселень. Сільські садиби дозволялося будувати тільки у двох проектах та розмірах. Стодоли мали бути приєднані до житлових будинків, але між ними проектувалася протипожежна цегляна стіна і металеві двері для захисту від вогню. Стайні прибудовувалися або впритул до стодоли, або під прямим кутом до неї.

Молочна стала найуспішнішою менонітською сільськогосподарською колонією у Росії. Аж до 1860 р. влада вважала її взірцем для усіх інших колоній іноземних переселенців (болгар, євреїв, німців-католиків тощо). Уже в 1824 р. граф В. Кочубей, міністр внутрішніх справ, писав до Олександра І:
“Незважаючи на те, що мене попередили про стан німецьких колоній Молочної, я був приємно вражений плодом творіння Вашої Величності. Побачене набагато перевершує мої сподівання. На сьогодні ми маємо 38 менонітських колоній, які своїм багатством та порядком ніби переносять нас у найкращий район десь на Рейні. Я тут всюди бачив дуже хороші будинки, оточені чудовими садами фруктових дерев, господарські споруди, що вражали чистотою, порядком та найкращою господарністю… В одному місці на березі річки Молочна мені показали плантацію, що налічувала 30 000 фруктових дерев, які розводять для подальшого розсадження на околицях”.

Революція 1917 р. та Громадянська війна поклали край цьому процвітанню. Села колонії Молочної постраждали від загонів Махна, голоду та через конфіскацію державою приватної власності. Багато мешканців було вислано до таборів у 1930 роках, а ті, хто залишився, в 1943 р. вирушили до Німеччини. У наш час колишня колонія Молочна все ще вважається продуктивним сільськогосподарським районом, і на його території є кілька кооперативних господарств.

Список селищ колишньої колонії Молочна

Село - також відоме як - перейменоване сьогодні:
Альтонау (1804) - Червоне - Травневе
Блюменорт (1805) - Вільне - Орлово
Блюмштайн (1804) - Кам’янське
Вальдгайм (1836) - Речное - Владівка
Вернерсдорф (1824) - Прибережне - Остриковка
Гальбштадт (1804)  - олочанськ
Гамберг (1863) - Каменка
Гіршау (1848) - Владівка
Ґнаденталь (1862) - Благодатне
Ґнаденфельд (1835) - Богданівка
Ґнаденгайм (1821) - Балаговка - Балашівка
Ґроссвайде (1820) - Просторе
Елізабетталь (1823) - Калинівка/Єлизаветівка - Олександрівка
Кліппенфельд (1863) - Молочноє - Стульневе
Кліфельд (1854) - Розкішне - не існує
Контеніусфельд (1832) - Долгоє - Довге
Курушан - Курошан
Ладекопп (1805) - Ладовка - частина Токмака
Ландскроне (1839) - Ланкове
Лібенау (1823) - Остриковка
Лінденау (1804)  - Любимівка
Ліхтенау (1804) - Світлодолинське
Ліхтфельд (1819)  - Грушівка
Маргенау (1819) - Ракове/Каркове - не існує
Марієнталь (1820)- Мар’євка/ Зелений Луг - Зелений Яр
Мунтау (1804) - Янівка/Ясноока - Молочанськ
Мюнстерберг (1804) - Прилуковка
Ніколайдорф (1851) - Ніколаєвка/Нікольск - не існує
Ной-Гальбштадт (1842) - Молочанськ
Нойкірх (1819) - Ударник
Олександерволь (1821) - Світле
Олександеркроне (1857) - Молочне - Грушівка
Олександерталь (1820) - Олександрівка
Орлово (1805) - Орлове
Паства (1820) - Квіткове
Паульсгайм (1852) - Павловка - не існує
Петерсгаген (1805) - Кутузовка
Порденау (1820) - Веснянка - Панфілова
Прангенау (1824) - Степове  - е існує
Розенорт (1805) - Водяне - Орлово
Руднервайде (1820) - Розовка
Рюкенау (1811) - Козолуговка
Тіге (1805) - Тіге-Орлово - Орлово
Тігенгаген (1805) - Левадне
Тігервайде (1822) - Грозний - Мостове
Фабрикервізе (1863–1869) - Фабричне
Фішау (1804) - Рибалівка
Францталь (1820) - Лугове/Нельгівка - не існує
Фріденсдорф (1824) - Хмельницьке
Фріденсру (1857) - Малярівка/Мирне - Ударник
Фірстенау (1806) - Лугівка
Фірстервердер (1821) - Поворотне - Балкове
Шардау (1820) - Гаровка - Панфіловка
Шпаррау (1828) - Зелений Гай / Клинове - Довге
Штейнфельд (1857) - Маковка/Садове - не існує
Шенау (1804) - Долина
Шензеє (1804) - Шензе  - Снігурівка

 
004-contract

Пропонуємо переглянути файли до цього розділу

Наші партнери

Create Website with flazio.com | Free and Easy Website Builder