Моя перша Біблія в малюнках
Кеннет Н. Тейлор
Переклад українською та англійською мовами
Цар
Переказ Євангелія від Марка
Переклад українською мовою
Безпека під час шторму
Біблійські методи звільнення від тривог
Переклад російською мовою
Наші партнери
Ісус на сторінках Біблії
Кожна історія промовляє Його ім'я
Переклад українською мовою
Біблія в дії. Новий Заповіт
Божа історія викуплення в коміксах
Переклад українською мовою
Журнал "Spark"
Світло. Надія. Любов
Переклад російською мовою
Ісус любить тебе
Зошит для розмальовування
Видання російською мовою
Журнал "Надія"
Слово підбадьорення на кожен день
Переклад українською мовою
АМБЦУ
АМБЦУ
АССОЦІАЦІЯ МЕННОНІТСЬКИХ БРАТСЬКИХ ЦЕРКОВ УКРАЇНИ
nintendoswan@gmail.com
+39 092103919032 | +39 012913209312
Хортицька колонія
Історія створення колоній та список сел, які заснували меноніти
Колонія Хортиця простягалася вздовж Дніпра, більшість сіл були розташовані на західному березі річки, навпроти міста Олександрівська (тепер Запоріжжя). Це була перша менонітська колонія, заснована в тодішній Новоросії. Перша група переселенців, що налічувала 228 менонітських сімей із Фландрії та Фрисландії, прибула з Данцига в липні 1789 р. Кожна родина отримала по 65 десятин землі. Початок нового життя менонітів був дуже нелегким. Під час подорожі морем більшість пожитків, що знаходились у кошиках, розікрали, замінивши їх на каміння. Інше майно зіпсувалося від сирості. Уряд не виконав своїх обіцянок надати матеріальну допомогу та деревину для будівництва житла. А переселенці в основному були бідними ремісниками, які ніколи не працювали на землі, ті ж, хто працювали, швидко переконалися, що сухий ґрунт вимагає цілком нового підходу до сільського господарства. Ці перші переселенці поставили свої тимчасові помешкання біля великого дуба, ось так і почався розвиток села Хортиця. Дехто почав будувати житла на віддалених ділянках, подібно до того, як це робилося в районі Данцига. Однак дуже скоро люди зрозуміли великі переваги безпечного колективного життя й перебралися в села. У 1790 р. було засновано перші вісім сіл.
У 1797 р. виникло два нових села – Шенвізе та Кронсґартен. Їх заснували вихідці з Фрисландії. Це були єдині села в колонії Хортиця , які розташувались на східному боці Дніпра. Шенвізе розмістилося трохи на південь від Олександрівська, а Кронсґартен – на північний захід від Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) на значній відстані від решти території колонії Хортиця. До кінця 1824 р. було засновано ще вісім сіл, що й завершило становлення цієї колонії.Управа колонії (волость) розмістилася в селі Хортиця. Вона здійснювала цивільне адміністрування колонії.
Поступово на зміну тимчасовим житлам прийшли більш надійні цегляні будинки. Перші кам’яниці були досить простими та аскетичними, але в подальшому меноніти будували розкішніші споруди. Типовим селянським житлом був цегляний будинок із кількома арочними вікнами, що виходили на головну вулицю. Стороннім така колонія нагадувала типове німецьке поселення. Саме так про нього писав барон Август фон Гакстхаузен, подорожуючи Хортицею:
“…Скоро ми досягли … Розенталя, що належить до великої німецької менонітської общини в районі Хортиці. Усе довкола було таким німецьким, що ми відчули себе як у Західній Пруссії, біля Вісли. І не тільки люди, їхня поведінка, мова, одяг, житла та меблі були німецькими, але й кожна тарілка, кожна коробка та навіть худоба й домашні тварини – померанський шпіц та пудель, корова, коза та все інше. Колоністи зуміли навіть навколишню природу зробити німецькою. Якби художник намалював місцеві краєвиди, він міг би з легкістю видати їх за німецькі. Поля розбиті та оброблені точнісінько на німецький манер, подвір’я та пасовиська оточують німецькі огорожі. Усе німецьке: села з їхніми садибами, городи, рослини, овочі, а найбільше – картопля”.
Незважаючи на початкові труднощі, поселення розросталися. Протягом 1820 – 1850 рр. населення колонії зросло вдвічі – з 4 000 до 8 000 осіб. Основним видом діяльності спочатку було вівчарство, згодом його замінило вирощування зерна. На початку 1900-х років 65 десятин землі вже коштувало 14 000 карбованців. Поступово засновувались великі заводи та млини, власники яких зводили собі розкішні будинки. Промислові споруди також виглядали дуже вишукано. До 1917 р. розміри колонії Хортиця збільшились з 33 000 до 150 000 десятин землі. Завдяки добре розвинутій промисловості вона поступово перетворилася на найбагатше та найголовніше менонітське поселення в Росії.
За деякий час після Громадянської війни приватну землю було колективізовано, а фабрики націоналізовано. Село Нойхорст, знищене за громадянської війни, відбудували в 1927 р. на кілометр південніше від старого. У 1928 р. за два кілометри далі на південь з’явилося нове село Розенбах.
Фото 4.1. Притока Дніпра, 1991 р.
Хортицький район став центром амбітних планів радянського уряду щодо модернізації виробництва та суспільного життя через використання водних ресурсів Дніпра для продукування електроенергії. Між 1927 та 1932 рр. було збудовано гігантську греблю Дніпровської гідроелектростанції. Цей проект мав визначний вплив на розвиток Хортицького регіону. Для будівництва електростанції сюди прибули сотні тисяч робітників, серед яких працювало й багато менонітів. Під час будівництва було затоплено великі площі землі, у тому числі, й менонітське село Айнлаге. Спочатку об’єкт мав назву Дніпробуд (від Дніпро-будівництво, що означало будівництво комплексу на р. Дніпро), а після завершення будівництва греблю назвали Дніпрогесом (від Дніпро-гідро-електростанція). Більшість менонітів вислали з регіону. А ті, що залишилися, у 1943 р. виїхали з німецькими військовими частинами, що відступали.
Список селищ колонії Хортиця
Село -також відоме як - перейменоване сьогодні
Айнлаге (1790) - Кічкас
Ной-Кічкас - Кічкас
Блюменґарт (1824) - Блюменпарк/Капустянка - більше не існує
Бурвальде (1803) - Бабурка - Бабурка
Інзель Хортиця (1790) - Камп - Острів Хортиця
Кронсвайде (1790) - Владимирівка - Володимирівка
Кронсґартен (1797) - Половиця - не існує
Кронсталь (1809) - Долинськ - Долинське
Нідер Хортиця (1803) - Нижня Хортиця - Нижня Хортиця
Нойенбург (1790) - Малашевка - Малашовка
Нойендорф (1790) - Широкая - Широке
Нойенхорст (1824) - Терноватая - Терновата
Нойостервік (1812) - Павловка - Долинське
Розенбах (1928) - Розенбах
Розенґарт (1824) -Розенпарк/Новослободка - Новослобідка
Розенталь (1790) - Канцеровка - Верхня Хортиця
Хортиця (1790) - Хортиця - Верхня Хортиця
Шенвізе (1797) - Шенвізе/ Московка - частина Запоріжжя
Шонеберг (1816) - Смоляная - Смоляне
Шьонхорст (1790) - Водяная Ручаївка - Айнлоге
Галерея
Пропонуємо переглянути файли до цього розділу