Моя перша Біблія в малюнках

Кеннет Н. Тейлор

Переклад українською та англійською мовами

Цар

Переказ Євангелія від Марка

Переклад українською мовою

Безпека під час шторму

Біблійські методи звільнення від тривог

Переклад російською мовою

Наші партнери

Ісус на сторінках Біблії

Кожна історія промовляє Його ім'я

Переклад українською мовою

Біблія в дії. Новий Заповіт

Божа історія викуплення в коміксах

Переклад українською мовою

Журнал "Spark"

Світло. Надія. Любов

Переклад російською мовою

Ісус любить тебе

Зошит для розмальовування

Видання російською мовою

Журнал "Надія"

Слово підбадьорення на кожен день

Переклад українською мовою

АМБЦУ

АССОЦІАЦІЯ МЕННОНІТСЬКИХ БРАТСЬКИХ ЦЕРКОВ УКРАЇНИ

facebook
instagram

nintendoswan@gmail.com

+39 092103919032 | +39 012913209312

Колонія Борозенко та Неплюївка

Історія створення колоній та список сел, які заснували меноніти

Колонія Борозенко заснована в 1865 р. представниками 120 родин – членів церкви «Малої общини» (Kleine Gemeinde). Вихідці з Молочної та інших поселень (таких, як Маркусленд) викупили в українського землевласника Борозенка земельні угіддя площею 6 137 десятин. Земля коштувала 184 110 карбованців. Велику частину угідь релігійна община передала тим господарям, які мали на попередньому місці проживання не дуже добру землю. Решту землі купили та розподілили між собою заможні члени «Малої общини». Нова колонія розмістилася на відстані біля 30 км на північний захід від м. Нікополь Катеринославської губернії. До 1868 р. тут було збудовано 6 поселень, включаючи Штайнбах, Блюменгоф, Гойбуден, Розенфельд та Аннафельд. Колонія Борозенко стала найуспішнішою та найзаможнішою колонією серед усіх, заснованих «Малою общиною». Вона також стала центром найактивнішої діяльності цієї релігійної общини. Головним центром колонії було село Блюменгоф. Тут збудували першу церкву общини, школу та житло для вчителів. Після наступного розколу общини у селі Гойбуден заснували ще одну релігійну общину.

Майже одночасно на ці землі прибули переселенці з колонії Хортиця, які заснували села: Ніколайталь, Фельзенбах, Ебенфельд та Шендорф. Тут виникла дочірня община Хортицької менонітської церкви. Через деякий час вона злилася з Ново-хортицькою релігійною общиною у Баратові. Адміністративним центром громади в 1872 р. стало село Ніколайталь. Пізніше було засновано ще два села: Ейгенгрунд та Гохштадт. В цілому колонія Борозенко мала до 12 000 десятин земельних угідь. Інші три села (Фріденсфельд, Грюнфельд та Ной-Айнлаге (стара назва Маріафельд)), які розташовувались на досить далекій відстані від інших, спочатку територіально належали до колонії. Переважна більшість їх мешканців належали до «Малої общини». Однак у Фріденсфельді також була невелика кількість прихильників Менонітської Братської церкви .

Економічний стан тих поселень був досить непоганий, але в 1874 р. майже всі члени «Малої общини» емігрували до Північної Америки. До групи емігрантів входили 90 родин з Борозенко та 30 сімей з навколишніх сіл. Селяни продали землю фермерам Хортицької колонії, які довго торгувалися щодо ціни і врешті решт купили угіддя за сміхотворно малі гроші – 30 рублів за десятину. Деякі угіддя купили місцеві господарі або німці, лютерани чи католики, які мешкали у сусідніх селах. В 1915 р. кількість населення Борозенко складала 600 осіб. Відвідувачі згадували , що колонія мала багато гарних будинків. Під час Громадянської війни більшість з них була зруйнована, а селяни, особливо у с. Штайнбах та Ебенфельд, потерпали від розбоїв, грабежів та насильства. Лише декілька родин емігрувало у 20-х роках ХХ ст. Більшість менонітів була вислана до Сибіру ще до початку Другої світової війни. Незначна частина мешканців, що залишалась у Борозенко, виїхала з німецькими частинами під час їх відступу в 1943 р.

Список менонітських селищ
Наступні населенні пункти колись вважались частиною колонії Борозенко:

Назва поселення - Інша назва - Сучасна назва

Аннафельд (1865 – 1867) - не існує