top of page
Пошук
  • Фото автораВІКТОРІЯ ВОЙКО

Як в Україні відбувається декомунізація і що про це думають християни

Від політики Росії постійно страждали християни. Не можна не згадати переселенців-менонітів, які осіли на півдні України у 18 столітті, які були змушені тікати до інших країн через гоніння та вбивства радянською владою. З приходом комунізму було заборонено ходити до церкви і читати Біблію. Поширювалися атеїзм та культ «людини».

Процес декомунізації в Україні, який розпочався після розпаду СРСР, активізувався з новою силою в період політичної кризи, анексією Криму та зміни влади у 2014 році. Минулий президент України Петро Порошенко підписав низку законів про процес демонтажу символів радянського минулого, які набули чинності 21 травня 2015 року.

Початковій зміні підлягали назви 76 міст та селищ міського типу, а також 795 сіл та селищ, названі на честь радянських діячів. Зокрема, підлягали перейменуванню два обласні центри — Дніпропетровськ та Кіровоград. Верховна рада України перейменувала ці міста відповідно 19 травня 2016 року – Дніпропетровськ на Дніпро, а 14 липня 2016 року – Кіровоград на Кропивницький. У жовтні 2015 року Український інститут національної пам'яті оприлюднив список із 520 осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію. Згідно зі списком, назви вулиць та інші топоніми на їхню честь були змінені.

З приходом в Україну нової агресії з боку Росії, а саме повномасштабного військового вторгнення, мери міст, де залишилися радянські пам'ятники, розпочали демонтаж та перейменування вулиць, названих на честь російських діячів. Так, у столиці України, під Аркою Дружби народів, що символізувала возз'єднання України з Росією, 26 квітня 2022 року було знесено скульптуру двох трудящих – українського та російського робітника, які разом підняли стрічку з Орденом Дружби народів. Під час демонтажу у скульптури російського робітника відвалилася голова. Також на черговій сесії Дрогобицька міська рада ухвалила присвоїти імена Героїв України ряду вулиць, які раніше носили імена російських діячів, а також демонтували меморіал «Вічного вогню».

Але найцікавіший випадок декомунізації стався у селі Канівське. Під час обстрілів села один снаряд вибухнув біля меморіалу російському солдатові і осколком зніс йому голову. На фото видно, що ані підставка, ані постать пам'ятника не постраждали. Один із служителів, який пізніше розвозив у селі гуманітарну допомогу, спочатку подумав, що голову було спеціально кимось відрізано. Але мешканці зруйнованого села кажуть, що до нього не торкалися. Російські солдати зробили роботу за них.

Таким чином Україна продовжує звільняти місце для нової історії України. Ми віримо в те, що з відходом радянського та російського минулого будуть рости плоди християнського сьогодення. Багато людей звернуться до Бога завдяки сьогоднішнім християнам, які йдуть у зруйновані міста та сіють насіння віри. За час війни було роздано понад 10 тисяч екземплярів християнської літератури. Віримо, що жодна влада не може поділити людей з Богом. Кожен християнин зараз молиться про закінчення війни і продовжує вірити у збереження своїх територій, навіть незважаючи на те, що багато міст уже перебувають під окупацією. Ми віримо в силу Божу. Ми віримо Його словам: «Не бійся, бо Я з тобою; не бентежся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею Моєї правди» (Ісая 41:10).

1 перегляд0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Допомога ближньому як сенс життя

Одним із найнебезпечніших служінь на даний момент є поїздки до поселень на лінії фронту. Служіння в Донецькій області розпочалося ще у 2014 році, невдовзі після початку збройного конфлікту на сході Ук

コメント


bottom of page