З початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну змінилося життя не тільки дорослих людей, які розуміють весь жах того, що відбувається, але також і дітей. Ніхто з них не стикався з війною та голодом, які зараз все більше поширюються Україною. Вони жили у мирний час, а тепер зіткнулися з військовими реаліями.
За даними ООН, на 17 травня, з початку російського вторгнення в Україні загинуло 250 дітей, 570 отримали травми. З кожним днем їхня кількість зростає. 18 березня у Львові на площі Ринок відбулася акція на згадку про загиблих дітей. Було виставлено 109 порожніх візків. Мер міста Андрій Садовий зазначив, що це символи життів тих янголят, які зараз замість рішучих дій світу захищають небо над Україною. Станом на 23 травня акція вже закінчилася, але, як ми бачимо, кількість убитих більш ніж удвічі перевищує цифру під час акції.
Також удвічі більше дітей отримали психологічні травми. У дітей, які не мали можливості евакуюватися, які перебувають у підвалах та серед бомб, змінюється розуміння життя. Так, шестирічний хлопчик Ілля Трищенко, який місяць ховався у підвалах «Азовсталі» серед військових розповів одному з них, як дав притулок невеликого сірого пса, а потім приніс солдату малюнок. На ньому червоним фломастером був намальований пес і виведено текст: «Знають дорослі та діти нові прикмети. Якщо сірий гавкає, то летять ракети».
На даний момент служителі всіх Меннонітських Братських церков України та інших християнських церков бачать величезну потребу допомоги всім постраждалим дітям. Такий широкий майданчик для роботи з дітьми ще ніколи не відкривався перед ними. Перебуваючи у центрах, де масово живуть сім'ї, діти не завжди показують свої переживання та почуття батькам. Особливо це стосується підлітків, які є найуразливішою соціальною групою через свій вік. Коли сім'ї зупиняються в пунктах прийому при церквах, вони отримують дитячі Біблії з картинками та можливість поговорити зі своїми однолітками, які вже знають Бога. Але коли сім'ї зупиняються в інших місцях, підтримати їх стає важче. Попри це асоціація веде з ними роботу. Біженцям разом із продуктовими наборами дається християнська література: дитячі Біблії в коміксах, журнали «Світло» та «Надія», а також книжечка «Євангеліє від Івана». У такий спосіб християни намагаються нести Благу звістку кожній людині та дитині, яка отримує допомогу. За нашими підрахунками, понад п'ять тисяч дітей уже отримали християнську літературу. Окрім цього, Асоціація планує проведення діти дитячих таборів у безпечних територіях. Поки що немає 100% впевненості та розуміння в їх реалізації, але бажання допомогти дітям та молитви Богу відкривають шляхи, про які ніхто їх служителів спочатку не підозрює.
Прикладом для нас є Ірпінська Біблійна церква, яка очищає своє подвір'я від наслідків обстрілів і готується збирати там дітей на ігри. Причиною цього стала відсутність безпечних зон у місті. Незважаючи на офіційне закінчення розмінування міста, батьки бояться відпускати дітей на вулиці. Церква намагається максимально привернути до себе батьків. Окрім ігор, команда планує розповідати дітям про Бога, читати Біблію, а також розповідати правила поведінки при виявленні вибухових пристроїв.
Ніхто не знає, як ця ситуація в країні позначиться на житті її маленьких мешканців. Психологи кажуть, що психічні дитячі травми війни можуть зробити людину нещасною, надмірно вразливою, неадаптованою у дорослому віці. Якщо дитина живе у стані постійної напруги, тривоги, хронічного стресу, цього може бути достатньо, щоб розвинувся ПТСР. За даними психологів, такий розлад розвивається, принаймні, у 25% постраждалих від збройного конфлікту. Тому, одне з головних завдань у цей час полягає у допомозі дітям, щоб уникнути подібних наслідків. Незважаючи на наше бажання, Асоціація розуміє, що зараз важко допомогти кожній дитині. Але ми продовжуємо вірити про швидке закінчення військових дій і впевнені, що понад десять тисяч дітей у результаті роботи наших християн менонітів отримають духовну та емоційну допомогу.
Comments