Епіцентр війни
Станом на 3 червня, 100 день війни, основні зусилля країни-агресора зосереджені на повному захопленні Луганської області. Вже зараз військові аналітики повідомляють, що російські сили контролюють 90% регіону. Основною метою є захоплення міста Сєвєродонецьк, за яке останні тижні ведуться запеклі бої. Українська сторона досі успішно стримує атаки загарбників.
Тяжкою залишається ситуація і в Донецькому регіоні. Начальник Донецької ОВА Павло Кириленко щодня подає зведення, де вказується кількість поранених та загиблих в області. Крім Маріуполя і Волновахи, у регіоні під час вторгнення загинуло вже 464 людини, поранено – 1211.
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомляє, що у Маріуполі з 24 лютого загинуло щонайменше 22 тис. мирного населення. «Але ця цифра може бути й вищою», - заявив Андрющенко. Місцеві жителі повідомляють, що окупанти приховують сліди злочинів, зносячи пошкоджені будинки, в яких все ще знаходяться тіла загиблих під час обстрілів. Разом із будівельним сміттям убитих вивозять на звалища.
Саме з Донбасу зараз йде потік переселенців до інших областей країни, особливо у Запоріжжі, яке поки що залишається острівцем безпеки для біженців. У Запоріжжі менонітські церкви у партнерстві з лідерами Школи Без Стін займаються їх розселенням, забезпечують предметами потреби та розповідають їм про Христа.
Переломний момент
Цивілізований світ здебільшого підтримує право України на самооборону, а країни Європи вже починають відмовлятися від російської нафти. Ось що про це у своєму зверненні сказав Президент Зеленський: «У цьому напрямі для країни агресора минуться величезні суми. Звісно, Росія намагається протидіяти. Вона довго насолоджувалась потоком нафтодоларів і не хоче відвикати. Але доведеться».
Іншим напрямком підтримки є військова допомога Україні: США передадуть Києву сучасні системи залпового вогню HIMARS, які, як багато хто сподівається, зможуть переламати хід війни. Крім того, низка європейських країн уже неодноразово організовувала постачання військової допомоги для України.
Безпрецедентні цифри
14 мільйонів українців були змушені залишити свої будинки через воєнний конфлікт – такі дані з доповіді кризового координатора ООН щодо України Аміна Авада. Він називає масштаби та швидкість процесу переселення «небаченими в історії». До цього числа входять як внутрішні переселенці, і зовнішні. За його словами, освітній процес зупинився для 3-х мільйонів українських дітей, а кількість тих, хто потребує гуманітарної допомоги, досягла позначки 15,7 мільйонів. Тисячі та тисячі людей не мають доступу до електрики та води, і не знають, чи вдасться їм знайти хоч якусь їжу.
За даними Офісу генпрокурора, за час війни загинула 261 дитина, а ще 463 отримали поранення.
Служіння «поза межами»
6 менонітських церков знаходяться на тимчасово окупованій території, куди зараз важко потрапити. Більше половини складу громад виїхало на підконтрольні Україні території та працюють там. Ті, хто з тих чи інших причин залишилися, продовжують збиратися для богослужінь навіть серед хаосу та безбожжя.
Ті члени церкви, які виїхали до країн Європи, приєдналися до місцевих менонітських церков у Німеччині та Литві. У Німеччині українські меноніти вже навіть створили свою групу з вивчення Біблії, яка відвідує 20 осіб.
Підліткове служіння продовжується навіть на відстані: регулярно проводяться онлайн-зустрічі лідерів із підлітками, які зараз у різних точках України чи Європи. Так чи інакше, зв'язок, братня любов і взаємодопомога між українськими менонітами не припиняються, де б вони не були. Як різні частини одного тіла Христового, меноніт служать людям на тому місці, де вони знаходяться.
Незважаючи на небезпеку
З початку конфлікту було ясно, що фронт робіт за допомогою людей матиме величезні масштаби. Заручившись допомогою іноземних друзів, Меннонітські Братські Церкви, організувавши 9 центрів допомоги в Україні, розпочали роботу з поширення гуманітарної допомоги та евакуації мирного населення. На сьогодні загальна команда служителів та волонтерів АМБЦУ складається із приблизно 150 осіб.
Ніхто зараз не застрахований від небезпеки, але найнебезпечніше – доставка допомоги до тих місць, поблизу яких йдуть активні бойові дії. Неодноразово життя волонтерів було під загрозою, коли вони потрапляли під артобстріл. Проте не припиняється процес допомоги людям у таких небезпечних містах як Авдіївка, Очеретине, Харків. Хоч у цих місцях і небезпечно, тут найсильніше людям потрібні слова підтримки та підбадьорення – слова Євангелія.
З початку війни Асоціацією було поширено 210 тонн гуманітарної допомоги, було роздано 10 тис. екземплярів християнської літератури у складі продуктових наборів iCare. Завдяки допомозі європейських друзів було організовано евакуацію до Європи для двохсот осіб.
АМБЦУ всіма силами продовжує допомагати тим, хто відчайдушно потребує надії за часів кризи.
Comments