Провісники продовольчої кризи
Ще 3 місяці тому, жодна людина у світі не думала про те, що війна в Україні може вплинути на їхній продовольчий ринок. За статистикою, експортоване з України зерно та інші агрокультури годують понад 190 країн. Це відбиває сильну залежність багатьох іноземних компаній від українського врожаю. Внаслідок військових дій було окуповано 22% території країни та 80% території опинилися під загрозою обстрілів. Стало важко проводити нові посіви та продовжувати експортувати зерно.
Блокада українських портів унеможливлює вивезення зерна до Європи морським шляхом, а погано розвинена залізнична система – земним. Внаслідок цього вже видно перші провісники біди: ціни на олію, крупи та інші товари підвищуються щомісяця. У найневигіднішому становищі опинилися країни Європейського Союзу, які за даними посідають перше місце імпорту кукурудзи, проса, бобових та інших зернових.
Багато хто коментує ситуацію, ґрунтуючись лише на втраті свого особистого комфорту. Україна ж – як кордон між двома абсолютно різними світами та політичними системами, прийняла на себе сильний удар з боку агресора, стала на захист своїх цінностей та цінностей Європи від Російського єдиновладдя. Внаслідок чого постраждав малий та середній бізнес, робітники на заводах і навіть ті, хто просто вирощував овочі на городах. Попри це Україна розуміє важливість підтримки Європи і готова постачати інші країни. Якщо в такій ситуації продовжувати думати тільки про комфорт і не брати до уваги обставини обох сторін, особливо українські, то що станеться?
Багато разів Росія влаштовувала штучний голод, забираючи всю їжу та виставляючи великий податок на дерева, для послаблення сили духу та неможливості революції. Чи може повторитися сценарій? Якщо війна увійде до затяжної стадії, а Росія продовжить красти агрокультури та продавати його під своїм прапором, то так.
Серйозне питання нестачі продовольства має звучати на державному рівні кожної країни. Ми є частиною однієї великої системи – і якщо руйнується одна, то реагувати необхідно всім, хто прямо чи опосередковано може вплинути на ситуацію. Йдеться не лише про зброю та гроші, хоча це важливі складові цієї системи. Без них українці відчули б увесь біль, який залишає зрада з боку союзників. Тут також йдеться про їжу. Їжа – це сила, без якої не можна перемогти і без якої не вистоє не один найсміливіший воїн, жоден солдат, жоден державний діяч, який бачить, що громадяни страждають від голоду.
Організація «Feed My Starving Children»
У християнському світі віра зберігає спільність навіть різних континентах. Ця віра сприяє підтримці тих, хто у скрутні моменти закликає Бога за допомогою. Багато американських та європейських компаній працюють у різних сферах служіння і на різних рівнях: вирощують служителів для місіонерської діяльності, публікують і поширюють християнську літературу, фінансують проекти, допомагають голодним людям тощо. Силами багатьох християн, що належать до різних конфесій та деномінацій, створюється Великий майданчик для підтримки тих, кому не просто потрібна, а необхідна допомога. Сотні людей щодня працюють, не думаючи про свою вигоду, а навпаки, дбаючи про дітей, сім'ї та країни, яким насамперед необхідна допомога.
На даний момент організація «Feed My Starving Children», з якою Асоціація Меннонітських братніх церков та «Школа Без Стін» від Запорізького району співпрацює з 2014 року, може сильно допомогти Україні завдяки їхньому особливому продукту – Рис MannaPack.
Рис MannaPack – це не просто кілограм очищеного та упакованого рису. Це складна формула, створена задоволення потреб у харчуванні багатьох голодуючих у світі. Організація вважає, що надія починається з їжі. З моменту заснування в 1987 році вони дотримувалися цього принципу і давали надію мільйонам дітей та дорослим у вигляді поживної їжі.
У комплекті з рисом, який сам по собі має багато корисних речовин, міститься величезна кількість макронутрієнтів, вітамінів та мінералів, які перетворюють одну порцію рису на цілісний прийом їжі. Завдяки достатній кількості жирів, білків та вуглеводів, завдяки вітамінам групи В, A, C і D, а також кальцію та залозу, вживання в їжу лише одного рису MannaPack протягом трьох місяців забезпечує повноцінний раціон продуктів, необхідний людині. Крім цього, запобігає багато хвороб та проблем з розвитком, людина відчуває бадьорість. Така формула дозволяє продукту зберігатися довгий час в очікуванні години, коли настане "Той самий момент".
Організація поширює Рис MannaPack у різні куточки світу: Азію, Європу, Африку, Середній Схід, Північну, Центральну та Південну Америку, а також 13 країн Карибського басейну. «Щоб зробити це добре, ми маємо постійно інвестувати у різноманітність та інклюзивність. Всі діти Бога – незалежно від того, чи їдять вони їжу FMSC, розподіляють її, фінансують її чи виготовляють – несуть образ Христа. Ісус закликає нас любити наших ближніх. Для нас це означає вітати, почитати та наділяти силою кожного. Ці значення не підлягають обговоренню. – йдеться на їхньому сайті.
FMSC працює з партнерами з розподілу продовольства, які залишаються із громадами на тривалий термін.
«Той самий момент»
2014 року організація FMSC відгукнулася на потреби українців, коли схід України охопила війна. Війна настільки раптова і руйнівна, що багато людей тікали з будинків, у чому були. Організація передала свою продукцію в Україну та церкви почали годувати біженців, безпритульних та інших людей упродовж тривалого часу.
Завдяки дієтичній формулі, їжа виходила дуже ситною, корисною, а спеції, які додавали волонтери, наголошували на її смаку.
Після спаду числа біженців та входу війни у затяжну стадію, служителі продовжили використовувати продукцію компанії FMSC для годівлі бездомних та незаможних, людей у центрах реабілітації, а також у дитячих будинках та будинках для людей похилого віку, коли у них виникали труднощі із закупівлею продуктів для годування.
Служитель Юрій із Запоріжжя, який займався годуванням безпритульних, так описав своє знайомство з продукцією компанії: «Вперше мені запропонувала цю продукцію Асоціація Меннонітських Братських церков. Я був дуже здивований, коли почув про можливості цього продукту і, чесно кажучи, поставився скептично. Але через місяці все більше і більше людей, які приходили до нас, дякували нам за їжу та розповідали, що стали почуватися набагато краще».
Сергій, координатор Раймер центру у Запоріжжі, який разом із лідерами «Школи без стін» поширює гуманітарну допомогу, у тому числі й Рис MannaPack, каже: «Під час кризи будь-яка корисна їжа є благословенням для людей. Ми дуже раді, що ми маємо рис MannaPack і що ми можемо поширювати його серед людей, у яких нічого немає. Багато хто дякує і просить ще. Але, на превеликий жаль, у нас залишилося лише 10 коробок.
Крім цих людей, служитель Сергій, який теж займався годуванням людей у Запоріжжі та за його межами додав відгук: «Завдяки тому, що цей рис готується при невеликій кількості олії та на невеликій температурі, люди можуть легко готувати рис самостійно в польових умовах. Це дуже добре для тих, хто не має постійного місця проживання. А так само зручно під час дитячих наметових таборів, де їжа готується на багатті.
Велику подяку організації висловлює Роман – директор Асоціації Меннонітських Братських церков України: «Ми почали активно працювати із FMSC у 2014 році. Тоді Україну сколихнула війна на Донбасі. У 2016, після спаду числа біженців та входу війни до затяжної стадії, служителі асоціації продовжили використовувати продукцію компанії FMSC та поширювати рис MannaPack серед складних категорій населення: людей без постійного місця проживання, незаможним, багатодітним сім'ям, які стояли на обліку, колишнім наркоманам та у реабілітаційних центрах, а також возили до дитячих будинків та використовували під час дитячих таборів. Завдяки їхній продукції протягом 8 років тисячам голодних людей було що їсти. Продукт став сильною допомогою для них тоді. І тепер, коли нова хмара продовольчої кризи насувається на Україну, рис MannaPack буде великим благословенням».
Реакція на ситуацію, що виникла
На даному етапі багатьох турбує питання подальшого розвитку подій. Затяжна стадія – це найгірший сценарій, який, швидше за все, призведе до голоду, великих втрат та руйнувань. Нині важливо підготуватися.
Часто кажуть: "Попереджений, значить озброєний." Взимку ми до останнього вірили, що війна не можлива у 21 столітті. Але отримали протилежне. Тепер, коли наші надії не виправдалися, коли Україну охопила війна, коли дедалі більше відчувається нестача продуктів та склади пустіють, ми маємо шанс підготуватися. Усі служителі та християни мають бути готовими до можливої кризи. Бог дає час. Потрібно реагувати, бо вже не зможемо сказати: «Нас ніхто не попереджав».
Господь піклується про вівці свої. Тоді чи маємо ми – християни – право залишатися вдалині від горя інших?
Ми вдячні організації «Feed My Starving Children» за відгук та відправку кількох контейнерів з рисом MannaPack для українців, що потребують, починаючи 2014 до сьогодні. Завдяки їхньому вкладу багато українців не зазнали голоду. Завдяки їм протягом тривалого періоду вдавалося щодня допомагати нужденним. Ми також вдячні іншим партнерам, кожному, хто взяв у цьому участь.
Війна 2022 року набула серйозних масштабів порівняно з 2014. Вона стала нещадною, небезпечнішою і несе непередбачувані наслідки. Тому завданням багатьох християн в Україні є підготовка до будь-якого сценарію, особливо до глобальної продовольчої кризи.
Comments