Російсько-українська війна триває вже понад дев'ять років, а повномасштабне вторгнення – понад півтора року. Це означає, що мільйонам українцям, як і раніше, нікуди повертатися: приблизно 20% української території все ще перебувають під окупацією, а ознак швидкого закінчення конфлікту досі немає. Це також означає, що АМБЦУ має продовжувати боротьбу на власному фронті: на фронті співчуття та допомоги ближньому.
За час війни деякі з церков АМБЦУ було окуповано або зруйновано, і кожен втратив те, що було для нього важливим. Подібно до пророка Єремії, який пережив руйнування Ізраїлю і вигнання, ми не розуміємо всього Божого задуму. Ми бачимо людські жертви і нові руйнування щодня, але ми маємо підкріплюючу і непохитну надію у Христі. Надію не на свої сили або на те, що війна закінчиться ось-ось, але на те, що Бог використовуватиме нас у боротьбі проти зла та неправди цього світу.
З самого початку вторгнення нашим основним пріоритетом була продуктова допомога переселенцям та нужденним. Наші гуманітарні хаби у різних частинах України продовжують відповідати на фізичну потребу людей. Але ми також розуміємо важливість задоволення духовних потреб людей: наші лідери дають людям не лише хліб фізичний, а й хліб духовний – надію у Слові Божому.
Об'єднати зусилля та ресурси для служіння людям, поділитися досвідом, надією та мудрістю з іншими та разом знайти відповіді на непрості питання віровчення менонітів – ось для чого всі пресвітери менонітських братніх церков України зібралися разом для проведення конференції.
Конференція відбулася 1 листопада у Закарпатській області в режимі «оффлайн», вперше за час повномасштабного вторгнення. У зустрічі взяли участь пастори, капелани та лідери служінь з меннонітських церков Мукачева, Вінниці, Новомосковська, Запоріжжя та Мирнограду.
Головною метою конференції було об'єднання досвіду та можливостей кожної церкви для ефективної взаємодії та координації між громадами у відповідь на виклики воєнного часу. Кожен учасник мав можливість представити своє служіння та запропонувати свої ідеї для партнерства та взаємодії.
У зв'язку з мобілізацією в Україні однією з гарячих тем конференції була проблема військової служби менонітів під час війни. Багатьох молодих людей в Україні зараз активно закликають на військову службу, інколи без їхньої згоди. Тому одностайність у цьому питанні є критично важливою у воєнний час.
Одним із напрямків служіння АМБЦУ у воєнний час – це капеланство. Деякі з пресвітерів АМБЦУ є військовими капеланами, які несуть Боже Слово солдатам, які борються за волю України. Вони мали можливість поділитися своєю точкою зору, особливостями і труднощами душопікувальної роботи з військовослужбовцями на фронті.
Дорогі друзі та партнери, ваша постійна молитовна та фінансова підтримка дозволила нашим церквам можливість зберегти єдність послужити тисячам українців, чиї життя були понівечені війною.
Comments