З початку березня м. Молочанськ, де функціонувала менонітська церква, знаходяться під окупацією. З приходом російських військ ситуація у невеликому місті змінилася на гірший бік. Крім проблем, пов'язаних з гуманітарною кризою, нестачею ліків та підвищенням цін, що позначилося на кожному жителі, у місті повністю відключено банківську систему. Люди похилого віку не отримують пенсійні виплати, за винятком тих, кому приходять гроші на карту. Опинившись заручниками ситуації, більшість пенсіонерів немає коштів на існування.
Олексій, пастор Молочанської Меннонітської Братської церкви та співробітник місії Multiply, разом із тими, хто виїхав із Молочанської церкви, організував центр гуманітарної допомоги на Закарпатті, неподалік Мукачевого. З командою із 13 волонтерів вони служать у трьох основних напрямках. По-перше, вони займаються евакуацією людей із зони бойових дій до регіонів, що межують із європейськими країнами, де їх потім забирають закордонні друзі асоціації. З початку війни це служіння було затребуваним. Багато людей потребували транспорту, бажаючи поїхати від жахів війни та врятувати своїх дітей. Були, звісно, й інші випадки. Один незрячий чоловік, рятуючись від обстрілів у Харкові, прямував до окупованого Генічеська. На запитання: «Навіщо?» чоловік відповів: - Я їду до родини, і яка різниця, що там буде не краще, а то й гірше, ніж у Харкові. Я ціную свою родину.
Іншим напрямком служіння є гуманітарна допомога для Молочанська, Дніпра, Запоріжжя, Києва та інших міст, куди масово стікаються люди, які тікають від війни. У Запоріжжі (центр Нова Надія та церква Божа Сім'я) та в селі Березинка (біля Мукачева), спільно з місією Multiply, було організовано пункти прийому біженців, так звані «шелтери» (з англ. shelter – притулок). Також команда займається наданням гуманітарної допомоги у вигляді продуктів харчування, дитячого харчування, памперсів, ліків, засобів гігієни в різні міста та села такі як Запоріжжя, Молочанськ, Токмак, Дніпро, Новомосковськ, Київ, Світловодськ, Золотоноша та інші, де проживають переселенці з тимчасово окупованих територій у тому числі з наших Меннонітських Братських Церков.
І ще однією турботою команди волонтерів є допомога Шелтерам при церквах у Дніпрі та в Новомосковську, куди передаються продукти харчування на кухні, для годування переселенців та матраци з ліжком для затишного ночівлі тим, хто потребує тимчасової зупинки.
Третім напрямком служіння команди є заснування нових церков у містах Дніпро та Київ спільно з менонітською місією Multiply (її основне завдання – заснування церков). Почавши цю роботу ще до війни, Олексій, Сергій та їхні команди не зупиняються, незважаючи на ситуацію, що склалася. У Києві збираються набори із продуктами, із засобами гігієни для кризових багатодітних сімей із скрутним фінансовим становищем, які стоять на обліку у соціальних службах. Хоч війна і не залишила подібні сім'ї без житла, вона відчутно вдарила по їхній платоспроможності.
За час війни команда служителів волонтерів із Молочанської Меннонітської Братської Церкви надіслала близько 50 тонн гуманітарної допомоги. Раз на два тижні до цільових міст вирушає 5 тонн провізії, а раз на місяць вдається відправити відразу 10 тонн продукції у великій вантажівці. Загалом, розвозячи гуманітарну допомогу, команда проїхала понад 25,000 км. Із зони бойових дій вдалося вивезти понад 200 осіб та відкрити два місця для прийому біженців. Триває також робота з заснування церков.
Олексій і команда церкви від щирого серця дякує всім тим, хто відгукується на потребу, відправляючи допомогу або допомагаючи її знаходити. Команді важлива та цінна також і молитовна підтримка. Вони просять молитися про мудрість та зміцнення духовного стану команди.
Comments