На Донеччині знаходяться 6 церков АМБЦУ. Ігор Тунік, пастор і координатор церков АМБЦУ в регіоні, розповідає, що з початком воєнних дій виїжджати ніхто не поспішав: «…в приватному порядку деякі почали виїжджати, але в основному ми не виїжджали». На початку квітня, коли влада регіону стала офіційно закликати всіх залишити область через можливий наступ на Донбасі, склад церков евакуювався в інші регіони України.
Усі, хто виїхав, перебувають у трьох місцях: м. Золотоноша, м. Світловодськ та с. Бузівка.
Місто Авдіївка знаходиться на відстані трохи більше 10 км. від Донецька, столиці самопроголошеної «ДНР». Місто страждає від ударів російських військ ще з 2014 року через свою стратегічну цінність. У 2015 році зусиллями спільних місіонерських поїздок Ігоря Туніка та Сергія Панасовича у місті було відкрито менонітську церкву. У періоди загострення бойових дій у 2014-2017 роках Асоціація не переставала підтримувати та розвивати служіння в авдіївській громаді.
Під час відносного затишшя останніх років у приміщенні церкви було організовано дитячий центр, де годували та навчали християнським принципам дітей із проблемних сімей. Активно та безперервно проводилося вивчення Біблії, молодіжне служіння, де молоді люди могли почути євангелію. Проводились також літні табори та вилазки на природу.
Наразі Авдіївка знову перебуває під постійним шквальним вогнем окупантів. На місто скидають авіабомби, ним запускають ракети, його обстрілюють з артилерії. Жодна ніч не минає спокійно, людям доводиться ночувати у бомбосховищах. Водопостачання тут немає 3 місяці, електрики - місяць, а кілька тижнів тому не стало і газопостачання. Вартість бензину на єдиній працюючій заправці становить $4 за літр.
24 травня, за інформацією з проросійських джерел, що у результаті підтвердилася, російська армія розпочала штурм міста. Пізніше Міноборони України заявило про підготовку Росією оточення довкола міста.
В Авдіївці знаходиться найбільший у Європі коксохімічний завод, який забезпечував місто робочими місцями та опаленням, фінансував ремонти у лікарнях, школах, дитячих садках. Підприємство регулярно обстрілюється з артилерії та авіації, жертвами обстрілу стали десятки працівників. Зараз завод перебуває у процесі «консервації».
Близько тижня тому пастор авдіївської громади Олександр прийняв рішення повернутися в регіон, щоб надавати людям, перш за все, пасторську турботу, якої багато хто потребує. До цього він займався евакуацією людей із міста. Зараз разом із Сергієм Панасовичем вони регулярно їздять до Авдіївки та інших прифронтових поселень, щоб роздавати гуманітарну допомогу та розповідати людям про Христа.
Саме під час останньої такої поїздки до Авдіївки розпочався артобстріл міста. Сталося це під час спілкування із місцевими жителями. Здивування викликало те, що місцеві навіть не нахилилися від гучних вибухів. «Та ми вже звикли…», - просто сказали вони. За відсутності пастора та керівників служінь церква не переставала збиратися для прославлення Бога. Дуже багато людей приєдналися до церкви під час війни. Для людей місцева менонітська громада стала іскрою надії серед мороку.
Олександр і Сергій планують і надалі здійснювати поїздки до Авдіївки, щоб підтримувати місцеву церкву та людей, які страждають від наслідків війни. Асоціація допомагає і допомагатиме церквам, відправляючи до Донецької області їжу, медикаменти та одяг. Війна – це людські страждання та плач, але саме під час війни світло Євангелія сяє яскравіше, і церква в Авдіївці стала прикладом.
Comentarios