Meine erste Bibel in Bildern
von Kenneth N. Taylor
Auf Ukrainisch und Englisch
Der König
Nacherzählung des Markusevangeliums
Auf Ukrainisch
Sicher im Sturm
Biblische Strategien zur Überwindung von Angst
Auf Russisch
Unsere Partner:
Jesus Märchenbuch Bibel
Jede Geschichte spricht Seinen Namen
Auf Ukrainisch
Die Aktionsbibel
Neues Testament
Auf Ukrainisch
Zeitschrift "Funke"
Licht. Hoffnung. Liebe
Auf Russisch
Jesus liebt dich
Malbuch
Auf Russisch
Zeitschrift "Hoffnung"
Ein Wort der Ermutigung für jeden Tag
Auf Ukrainisch
VMBU
VMBU
VERBAND MENNONITISCHER BRÜDERKIRCHEN DER UKRAINE
VERBAND MENNONITISCHER BRÜDERGEMEINDEN DER UKRAINE
nintendoswan@gmail.com
+39 092103919032 | +39 012913209312
Історія створення колонії та список сел, які заснували меноніти
Ще перед від’їздом з Молочної селяни самостійно об’єдналися у села. 303 родини розселилися у 10 селах. Мешканці трьох селищ (Мемрик, Марієнорт, Карпівка) отримали по 60 десятин землі, інших семи осередків – по 30 десятин. Більшість сіл були забудовані у напрямку з півночі на південь: вітри у цьому напрямку дули нечасто, відтак зменшувалася небезпека пожежі. Села розташовувались переважно у неглибоких долинах струмків, що впадали у річку Вовчу. В 1922 р. було утворене ще одне село – Долинівка.
Традиції Молочної щодо розмірів будинків та подвір’їв були запроваджені у своїй дочірній колонії. Ті родини, які мали 60 десятин землі, повинні були розмістити подвір’я на 1,5 десятинах та розбити город завширшки 85 м. Ті, хто отримав 30 десятин, мусили виокремити одну десятину під подвір’я, а город мав бути завширшки 64 м, у той час як розмір будинку дорівнював розміру 12,8 м х 8,5 м х 2,4 м. Відповідно до вимог, стіни слід було будувати з випаленої цегли або каміння, а дахи покривати черепицею або ґонтом. У перші роки існування колонія Мемрик адміністративно підпорядковувалася Молочній, але в 1888 р. колонія перейшла під контроль волосної адміністрації Галицинівки. Колоністи продовжували добиватися незалежного управління, але лише в 1921 р. радянська влада погодилася на створення у колонії власної адміністрації.
Перші роки були нелегкими, і поселенці часто затримували виплату грошей за землю, яку вони мали повернути материнській колонії. В 1888 р. материнська колонія сама оплатила закладну за землю одному з банків м. Харкова, тим самим позбавивши переселенців незалежності. Удруге землю заклали у тому ж банку вже в 1900 р. Поступово колоністи набували досвіду, землеробство давало прибутки, почали розвиватись промисловість та торгівля. Особливо швидкими темпами в колонії розвивалось борошномельне виробництво. У поселеннях працювало як мінімум 5 парових млинів та фабрика сільськогосподарських машин. Були спроби відкрити на території колонії вугільні шахти. В 1914 р. кількість населення колонії зросла до 3 500 осіб.
Колонія успішних землевласників та підприємців постраждала під час революційних подій. Багато селян було вбито, приватну власність розкрадено або знищено. Пізніше подібні страждання принесла й Громадянська війна, а за нею – голод. В 1930-х роках багато менонітів з Мемрика було відправлено до таборів, а землю колишньої колонії поділили між трьома колгоспами. Кілька менонітських родин, що зуміли вижити за часів лихоліття, виїхали до Німеччини в 1943 р. Незважаючи на всі ці випробування, у наш час ще можна знайти багато матеріальних свідоцтв перебування менонітів на цій землі.
Список селищ колишньої колонії Мемрик:Наступні поселення вважалися частиною колонії Мемрик:
Назва селища - Інша назва поселення - Сучасна назва
Бандорф (1885) - Орлове - Орлівка
Вальдек (1885) - Лісівка
Долинівка (1922) - Долинівка
Ебенталь (1885) - Миколаївка
Карпівка (1885) - Карлівка
Котляревка (1885) - Михайлівка
Марієнорт (1885) - Калинове
Мемрик (1885) - Мемрик
Міхельсгейм (1885) - Михайлівка
Нордгейм (1885) - Мар’янівка - Мар’янівка
Олександергоф (1885) - Олександрівка - Галицинівка
Назва поселення - Інша назва - Сучасна назва
Олександерполь (1888)
Оссокино (близько 1895) - Очеретине
Пропонуємо переглянути файли до цього розділу
Фотографії